Розвиток ключових компетентностей учнів засобами сучасних педагогічних технологій

Фізика дуже цікавий, але досить важкий для розуміння дитини предмет.  Тому у мене, як у вчителя фізики виникло питання, як зробити уроки цікавими, але при цьому, щоб вони не втратили своєї науковості та пізнавальності і сприяли формуванню в учнів ключових компетенцій.

Традиційна педагогіка, що орієнтується в основному на діяльність навчає і відводить учневі роль пасивного наступника переданого йому соціального досвіду, не може забезпечити досягнення сучасних цілей освіти. Сьогодні недостатньо наповнити голови учнів інформацією і потім перевірити її засвоєння. Світ стрімко змінюється, ще швидше застарівають знання. Новий час визначає нові цілі освіти. Ці цілі сьогодні формують ті, для кого працює школа - діти, батьки, держава, суспільство. Досягнення відповідності результатів освіти потребам цих цільових груп визначає якість шкільної освіти і освіти, в цілому.

Розмаїття нюансів змісту поняття «компетентність» спонукало науковців і функціонерів сфери освіти уніфікувати його трактування. Так, експерти Департаменту економічного, соціального та культурного розвитку ЮНЕСКО трактують це поняття як «здатність застосувати знання та вміння ефективно й творчо діяти в міжособистісних відносинах – ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях».

Більшість вітчизняних дослідників прагнуть розширити зміст поняття «компетентність» включивши в нього, окрім здатність застосування знань і вмінь навичок у певній галузі (як це є в більшості визначень європейських учених), ще й різноманітні особисті утворення – цінності, мотиви, ставлення. Компетентність являє собою інтегративну якість особистості, що має складну структуру. Найбільш поширеним у національній педагогічний науці є підхід, окреслений О. Помету, яка до складових компетентності відносить: знання, уміння, навички та ставлення.

За визначення О. Помету, компетентнісний підхід – це «спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу є сформованість загальної компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості»

Формування ключових компетенцій в освітньому процесі школярів на уроках фізики розглядається як особливим чином організована модель взаємодії учасників освітнього процесу на рівні «вчитель-учень», «учень-учень».

Вивчивши достатню кількість літератури, я прийшов до висновку, що значно підвищити ефективність і якість освітнього процесу, сприяти формуванню ключових компетенцій учнів можна за допомогою сучасної освітньої технології - модерація.

Цілі застосування модерації - ефективне управління класом в процесі уроку, максимально повне залучення всіх учнів в освітній процес, підтримка високої пізнавальної активності учнів на протязі всього уроку, гарантоване досягнення цілей уроку.

Технологія модерації спрямована на те, щоб не просто залучити всіх учнів в освітній процес, а зробити їх участь зацікавою, мотивованою, націленою на досягнення освітніх результатів.

Модерація ефективно вирішує цю складну задачу шляхом організації групової роботи учнів. Така робота може проводитися в парах, міні-командах або малих групах, або всім класом.

Ефективність групової роботи забезпечується використанням спеціальних методів і прийомів, причому, найбільше для модерації підходять активні методи навчання.

Активні методи навчання будуються на практичній спрямованості, ігровому дійстві і творчому характері навчання, інтерактивності, різноманітних комунікаціях, діалозі, використанні знань і досвіду учнів, груповій формі організації їх роботи, залученні в процес всіх органів почуттів, діяльнісного підходу до навчання, русі і рефлексії.

Фізика - наука експериментальна і для того, щоб активні методи навчання працювали ефективно, я широко використовую залучення учнів до проектної та дослідницької діяльність. В процесі якої вони і зможуть набути навичок групової роботи.

Діапазон навчальних цілей методу проектів: «розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення» (Полат Е.С., 2001)

Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання навчальної програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання. Реалізація методу проектів та дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Головною метою моїх занять проектно-дослідницькою діяльністю з учнями є розвиток особистості, а не отримання об'єктивно нового результату, як у «великій науці».

Як показав мій досвід, організація навчально-дослідницької діяльності сприяє:

• розвитку інтересу, підвищенню мотивації, розширенню та актуалізації знань з предметів шкільної програми, розвитку уявлень про міжпредметні зв'язки;

• розвитку інтелектуальної ініціативи учнів в процесі освоєння основних і додаткових освітніх програм;

• формування ключових компетенцій учнів;

• освоєння творчого підходу до будь-якого виду діяльності;

• формування установки на престижність занять науковою діяльністю, фундаментальними науками;

• становленню сфери змістовного предметного спілкування всередині дитячого колективу, між учнями, педагогами та фахівцями;

• навчання інформаційним технологіям і роботі із засобами комунікації;

• формування розвиваючої освітнього середовища для дитини;

• професійного самовизначення дітей;

• отримання передпрофесійної підготовки;

• змістовної організації вільного часу дітей;

• формування науково-педагогічної спільноти дітей, педагогів та фахівців, що реалізують різні програми навчально-дослідницької діяльності.

Є така думка, що кінцевий результат визначається діями, виконані дії були визначені ходом думок, а думки визначаються отриманою інформацією.

Таким чином, отримана інформація є основоположною для кінцевого результату. Тому людина, а тим більше вчитель, зобов'язаний вчитися сам, цікавитися всім і вчити цьому дітей.

Сенс освіти - в його ефективності. Ефективність (якість) освіти вимірюється ефективністю людей, які її отримали.

Всім відомо, що раз в 3 роки проводяться міжнародні дослідження PISA. Вони показали ряд серйозних прогалин з усіх предметів природничого циклу.

Реалії життя такі, що від молодої людини, що вступає в життя, потрібне вміння ідентифікувати наукові поняття і закони при вирішенні проблем в життєвих ситуаціях, потрібні знання про науковий метод пізнання і вміння враховувати безліч факторів, залучених в конкретну життєву проблему. Застосовувати на практиці або виходити за межі навчальних ситуацій нашим учням досить проблематично звідси і низькі результати в нестандартних ситуаціях.

Для реалізації поставлених цілей потрібно навчити дітей елементарним навикам - персональним універсальним компетентностям:

·         самоорганізаційна (вміння ставити цілі, планувати);

·         самоосвітня (готовність конструювати і здійснювати власну освітню траєкторію);

·         читацька компетентність (здатність інтерпретувати текст, робити висновки про намір автора, критично оцінювати текст і т.д.).

Однією з технологій, що дозволяє успішно впоратися з поставленою проблемою, є технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо». Аналіз результатів іспиту (відсутність помилок в блоці на компетентність) показує, що вивчення нового матеріалу через самостійну роботу з текстом і переробка його в вигляді схем, кластерів і т.д. посильно і цікаво багатьом учням.

Рух дитини до студентського життя, коли левова частка матеріалу переробляється самостійно, починається на шкільних уроках. Тому мої уроки обов'язково включають в себе читання тексту, аналіз, створення схем. Це дозволяє учням побачити весь текст цілком. Кожен учень включається в три виду діяльності - думаю, пишу, промовляю. Діти з великим інтересом виконують запропоновану роботу, при цьому навчаються глибокому розумінню матеріалу, легко відновлюють і в потрібний момент згадують деталі.

Другий напрямок на уроках фізики, який позитивно впливає на розвиток компетенцій - це лабораторні та практичні роботи, в тому числі і домашні. Роботи практичної спрямованості не повинні проходити формально. Діти на уроках вчаться ставити цілі, планувати свою діяльність, прогнозувати результат, аналізувати помилки. Щоб лабораторна робота була цікавішою, можна використовувати нестандартний набір обладнання.

В останні роки в зв'язку зі зростанням вимог до підготовки випускників загальноосвітніх установ змінюються методи навчання, для підвищення ефективності уроків і отримання більш високих результатів навчання застосовуються нові технології. Одна з них - інформаційно-комунікаційна технологія.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики стає звичайним явищем і дозволяє розширити інформаційне поле уроку, стимулює інтерес і допитливість дитини. Хочу відразу сказати, що ІКТ можуть застосовуватися на уроках різних типів, а також на різних етапах уроку, хоча неможливо кожен урок фізики проводити з використанням ІКТ.

Форми і місце використання комп'ютера на уроці, звичайно, залежить від змісту цього уроку, мети, яку ставить учитель. Проте, можна виділити найбільш ефективні прийоми:

• при вирішенні завдань: дає можливість оперативно давати завдання і коригувати результати їх виконання;

• при вивченні нового матеріалу: дозволяє ілюструвати різноманітними наочними засобами;

• при перевірці фронтальних самостійних робіт: забезпечує швидкий контроль результатів;

• при вирішенні завдань навчального характеру: допомагає виконати малюнок, скласти план роботи, контролювати проміжні і остаточний результати роботи за планом;

• при систематичній перевірці правильності виконання домашнього завдання всіма учнями класу;

• при проведенні бліц-опитування.

Ефективна на уроці лекція з використанням мультимедійного проектора, коли комп'ютер дозволяє вчителю розширити можливості звичайної лекції, демонструвати учням барвисті креслення і проводити побудови «в реальному часі», для пояснення використовувати звук і анімацію, швидкі посилання на раніше вивчений матеріал.

Часто використовую презентації, створені самостійно засобами Microsoft Power Point або вдалі, знайдені в мережі Інтернет, але додатково відпрацьовані під контингент учнів свого класу, що дозволяє:

• продемонструвати учням акуратні, чіткі зразки оформлення рішень;

• продемонструвати абсолютно абстрактні поняття і об'єкти;

• досягти оптимального темпу роботи учня;

• підвищити рівень наочності в ході навчання;

• вивчити більшу кількість матеріалу;

• підвищити пізнавальний інтерес;

• внести елементи цікавості, оживити навчальний процес;

• ввести рівневу диференціацію навчання;

• підштовхнути учнів використовувати домашній ПК для вивчення фізики;

• досягти ефекту швидкого зворотного зв'язку.

Інтенсивність розумового навантаження на уроках фізики дозволяє підтримувати в учнів інтерес до досліджуваного предмета на протязі всього уроку. Крім того, розвиток знань учня відбувається не тільки на уроках, а й під час самостійної роботи вдома. Пропоную дітям створити власні презентації. Вважаю, що це дуже корисний вид діяльності, тому що підключає різні вміння та здібності, в основному творчі: відібрати матеріал, скомпонувати його певним чином, виділити головне, щоб це було цікаво слухачам і в той же час не перевантажено інформацією.

 При перевірці домашнього завдання зазвичай дуже багато часу йде на відтворення креслень на дошці, пояснення тих фрагментів, які викликали труднощі. Я використовую презентацію для усних вправ. Робота по готовому кресленню сприяє розвитку конструктивних здібностей, відпрацювання навичок культури мови, логіки і послідовності міркувань, учить складанню усних планів вирішення завдань різної складності.

 Можна запропонувати учням зразки оформлення рішень, записи умови завдання, повторити демонстрацію, організувати усне рішення складних за змістом і формулюванні завдань.

Талант вчителя, як майстра, розкривається тоді, коли на кожному уроці йому вдається захопити дитину в світ невідомого, зацікавити його настільки, щоб йому самому захотілося пізнати нове, самому вирішити поставлену перед ним проблему. Отже, не можна заперечувати, що ІКТ - це невід'ємна частина сучасного уроку. Мій досвід використання комп'ютера на уроках фізики показав, що на таких уроках діти більш активні, змінюється ставлення до роботи навіть у самих проблемних учнів. А від вчителя потрібне вміле використання можливостей ІКТ, ретельне продумування змісту уроку і планування роботи учнів на кожному етапі уроку. Час на підготовку вчителя до уроку з використанням ІКТ безсумнівно збільшується на першому етапі. Але поступово накопичується досвід і методична база, що значно полегшує підготовку уроків надалі.

Впровадження компетентнісного підходу в практику роботи вчителя є необхідним, оскільки дозволяє вирішити найгостріші проблеми які виникають у наших учнів при опануванні значного обсягу теоретичних знань, в результаті чого вони відчувають суттєві утруднення в діяльності для вирішення конкретних життєвих завдань, виявляються безпорадними при визначенні життєвих планів, організації власної самоосвіти.

Завдяки використанню ІКТ учні більше цікавляться тим, що відбувається на уроці, активніше працюють і швидше запам'ятовують матеріал, що в свою чергу, не може не відбиватися на результатах. Однак важливо розуміти, що використання ІКТ - це не панацея. Ця технологія не вирішує всіх проблем у вивченні фізики, але безперечно допомагає дітям осягнути цю важку й надзвичайно цікаву науку.

Підводячи підсумок всьому сказаному, хочу ще раз зазначити, що обрані мною технології повинні бути в арсеналі кожного вчителя. Вони дають конкретний результат, а найголовніше, розвивають дитину всебічно, навчають способам освоєння і застосування  знань в повсякденному житті та при продовженні освіти.