Урок-дослідження

Більшість предметів шкільного курсу спи­раються на знання, здобуті в процесі досліджень у тій чи іншій науковій галузі. Наука продовжує розвиватися на основі нових досліджень, учасни­ками яких при відповідній підготовці можуть ста­ти й сьогоднішні школярі. Елементарну дослід­ницьку підготовку учнів покликана здійснювати школа, оскільки саме в період учнівства набуття людиною знань і пізнавальних умінь, зокрема й дослідницьких, відбувається систематизовано, у тісній єдності, в умовах природного взаємного стимулювання, у гармонії з розвитком творчих здібностей, на основі інтенсивного формування психофізичних функцій особистості. Розвиток дослідницького творчого потенціалу вчитель має передбачати під час проведення уроків фізики. На мій погляд, розвивати цей потенціал можна через урок-дослідження.

Переглянути повністю

Урок фізики в 7 класі. Тема: Виштовхувальна сила. Закон Архімеда

Переглянути урок

Додаткові матеріали

Розвиток ключових компетентностей учнів засобами сучасних педагогічних технологій

Фізика дуже цікавий, але досить важкий для розуміння дитини предмет.  Тому у мене, як у вчителя фізики виникло питання, як зробити уроки цікавими, але при цьому, щоб вони не втратили своєї науковості та пізнавальності і сприяли формуванню в учнів ключових компетенцій.

Традиційна педагогіка, що орієнтується в основному на діяльність навчає і відводить учневі роль пасивного наступника переданого йому соціального досвіду, не може забезпечити досягнення сучасних цілей освіти. Сьогодні недостатньо наповнити голови учнів інформацією і потім перевірити її засвоєння. Світ стрімко змінюється, ще швидше застарівають знання. Новий час визначає нові цілі освіти. Ці цілі сьогодні формують ті, для кого працює школа - діти, батьки, держава, суспільство. Досягнення відповідності результатів освіти потребам цих цільових груп визначає якість шкільної освіти і освіти, в цілому.

Розмаїття нюансів змісту поняття «компетентність» спонукало науковців і функціонерів сфери освіти уніфікувати його трактування. Так, експерти Департаменту економічного, соціального та культурного розвитку ЮНЕСКО трактують це поняття як «здатність застосувати знання та вміння ефективно й творчо діяти в міжособистісних відносинах – ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях».

Більшість вітчизняних дослідників прагнуть розширити зміст поняття «компетентність» включивши в нього, окрім здатність застосування знань і вмінь навичок у певній галузі (як це є в більшості визначень європейських учених), ще й різноманітні особисті утворення – цінності, мотиви, ставлення. Компетентність являє собою інтегративну якість особистості, що має складну структуру. Найбільш поширеним у національній педагогічний науці є підхід, окреслений О. Помету, яка до складових компетентності відносить: знання, уміння, навички та ставлення.

За визначення О. Помету, компетентнісний підхід – це «спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу є сформованість загальної компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості»

Формування ключових компетенцій в освітньому процесі школярів на уроках фізики розглядається як особливим чином організована модель взаємодії учасників освітнього процесу на рівні «вчитель-учень», «учень-учень».

Вивчивши достатню кількість літератури, я прийшов до висновку, що значно підвищити ефективність і якість освітнього процесу, сприяти формуванню ключових компетенцій учнів можна за допомогою сучасної освітньої технології - модерація.

Цілі застосування модерації - ефективне управління класом в процесі уроку, максимально повне залучення всіх учнів в освітній процес, підтримка високої пізнавальної активності учнів на протязі всього уроку, гарантоване досягнення цілей уроку.

Технологія модерації спрямована на те, щоб не просто залучити всіх учнів в освітній процес, а зробити їх участь зацікавою, мотивованою, націленою на досягнення освітніх результатів.

Модерація ефективно вирішує цю складну задачу шляхом організації групової роботи учнів. Така робота може проводитися в парах, міні-командах або малих групах, або всім класом.

Ефективність групової роботи забезпечується використанням спеціальних методів і прийомів, причому, найбільше для модерації підходять активні методи навчання.

Активні методи навчання будуються на практичній спрямованості, ігровому дійстві і творчому характері навчання, інтерактивності, різноманітних комунікаціях, діалозі, використанні знань і досвіду учнів, груповій формі організації їх роботи, залученні в процес всіх органів почуттів, діяльнісного підходу до навчання, русі і рефлексії.

Фізика - наука експериментальна і для того, щоб активні методи навчання працювали ефективно, я широко використовую залучення учнів до проектної та дослідницької діяльність. В процесі якої вони і зможуть набути навичок групової роботи.

Діапазон навчальних цілей методу проектів: «розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення» (Полат Е.С., 2001)

Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання навчальної програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання. Реалізація методу проектів та дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної, дослідницької діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат в класі, так як вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Головною метою моїх занять проектно-дослідницькою діяльністю з учнями є розвиток особистості, а не отримання об'єктивно нового результату, як у «великій науці».

Як показав мій досвід, організація навчально-дослідницької діяльності сприяє:

• розвитку інтересу, підвищенню мотивації, розширенню та актуалізації знань з предметів шкільної програми, розвитку уявлень про міжпредметні зв'язки;

• розвитку інтелектуальної ініціативи учнів в процесі освоєння основних і додаткових освітніх програм;

• формування ключових компетенцій учнів;

• освоєння творчого підходу до будь-якого виду діяльності;

• формування установки на престижність занять науковою діяльністю, фундаментальними науками;

• становленню сфери змістовного предметного спілкування всередині дитячого колективу, між учнями, педагогами та фахівцями;

• навчання інформаційним технологіям і роботі із засобами комунікації;

• формування розвиваючої освітнього середовища для дитини;

• професійного самовизначення дітей;

• отримання передпрофесійної підготовки;

• змістовної організації вільного часу дітей;

• формування науково-педагогічної спільноти дітей, педагогів та фахівців, що реалізують різні програми навчально-дослідницької діяльності.

Є така думка, що кінцевий результат визначається діями, виконані дії були визначені ходом думок, а думки визначаються отриманою інформацією.

Таким чином, отримана інформація є основоположною для кінцевого результату. Тому людина, а тим більше вчитель, зобов'язаний вчитися сам, цікавитися всім і вчити цьому дітей.

Сенс освіти - в його ефективності. Ефективність (якість) освіти вимірюється ефективністю людей, які її отримали.

Всім відомо, що раз в 3 роки проводяться міжнародні дослідження PISA. Вони показали ряд серйозних прогалин з усіх предметів природничого циклу.

Реалії життя такі, що від молодої людини, що вступає в життя, потрібне вміння ідентифікувати наукові поняття і закони при вирішенні проблем в життєвих ситуаціях, потрібні знання про науковий метод пізнання і вміння враховувати безліч факторів, залучених в конкретну життєву проблему. Застосовувати на практиці або виходити за межі навчальних ситуацій нашим учням досить проблематично звідси і низькі результати в нестандартних ситуаціях.

Для реалізації поставлених цілей потрібно навчити дітей елементарним навикам - персональним універсальним компетентностям:

·         самоорганізаційна (вміння ставити цілі, планувати);

·         самоосвітня (готовність конструювати і здійснювати власну освітню траєкторію);

·         читацька компетентність (здатність інтерпретувати текст, робити висновки про намір автора, критично оцінювати текст і т.д.).

Однією з технологій, що дозволяє успішно впоратися з поставленою проблемою, є технологія «Розвиток критичного мислення через читання та письмо». Аналіз результатів іспиту (відсутність помилок в блоці на компетентність) показує, що вивчення нового матеріалу через самостійну роботу з текстом і переробка його в вигляді схем, кластерів і т.д. посильно і цікаво багатьом учням.

Рух дитини до студентського життя, коли левова частка матеріалу переробляється самостійно, починається на шкільних уроках. Тому мої уроки обов'язково включають в себе читання тексту, аналіз, створення схем. Це дозволяє учням побачити весь текст цілком. Кожен учень включається в три виду діяльності - думаю, пишу, промовляю. Діти з великим інтересом виконують запропоновану роботу, при цьому навчаються глибокому розумінню матеріалу, легко відновлюють і в потрібний момент згадують деталі.

Другий напрямок на уроках фізики, який позитивно впливає на розвиток компетенцій - це лабораторні та практичні роботи, в тому числі і домашні. Роботи практичної спрямованості не повинні проходити формально. Діти на уроках вчаться ставити цілі, планувати свою діяльність, прогнозувати результат, аналізувати помилки. Щоб лабораторна робота була цікавішою, можна використовувати нестандартний набір обладнання.

В останні роки в зв'язку зі зростанням вимог до підготовки випускників загальноосвітніх установ змінюються методи навчання, для підвищення ефективності уроків і отримання більш високих результатів навчання застосовуються нові технології. Одна з них - інформаційно-комунікаційна технологія.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики стає звичайним явищем і дозволяє розширити інформаційне поле уроку, стимулює інтерес і допитливість дитини. Хочу відразу сказати, що ІКТ можуть застосовуватися на уроках різних типів, а також на різних етапах уроку, хоча неможливо кожен урок фізики проводити з використанням ІКТ.

Форми і місце використання комп'ютера на уроці, звичайно, залежить від змісту цього уроку, мети, яку ставить учитель. Проте, можна виділити найбільш ефективні прийоми:

• при вирішенні завдань: дає можливість оперативно давати завдання і коригувати результати їх виконання;

• при вивченні нового матеріалу: дозволяє ілюструвати різноманітними наочними засобами;

• при перевірці фронтальних самостійних робіт: забезпечує швидкий контроль результатів;

• при вирішенні завдань навчального характеру: допомагає виконати малюнок, скласти план роботи, контролювати проміжні і остаточний результати роботи за планом;

• при систематичній перевірці правильності виконання домашнього завдання всіма учнями класу;

• при проведенні бліц-опитування.

Ефективна на уроці лекція з використанням мультимедійного проектора, коли комп'ютер дозволяє вчителю розширити можливості звичайної лекції, демонструвати учням барвисті креслення і проводити побудови «в реальному часі», для пояснення використовувати звук і анімацію, швидкі посилання на раніше вивчений матеріал.

Часто використовую презентації, створені самостійно засобами Microsoft Power Point або вдалі, знайдені в мережі Інтернет, але додатково відпрацьовані під контингент учнів свого класу, що дозволяє:

• продемонструвати учням акуратні, чіткі зразки оформлення рішень;

• продемонструвати абсолютно абстрактні поняття і об'єкти;

• досягти оптимального темпу роботи учня;

• підвищити рівень наочності в ході навчання;

• вивчити більшу кількість матеріалу;

• підвищити пізнавальний інтерес;

• внести елементи цікавості, оживити навчальний процес;

• ввести рівневу диференціацію навчання;

• підштовхнути учнів використовувати домашній ПК для вивчення фізики;

• досягти ефекту швидкого зворотного зв'язку.

Інтенсивність розумового навантаження на уроках фізики дозволяє підтримувати в учнів інтерес до досліджуваного предмета на протязі всього уроку. Крім того, розвиток знань учня відбувається не тільки на уроках, а й під час самостійної роботи вдома. Пропоную дітям створити власні презентації. Вважаю, що це дуже корисний вид діяльності, тому що підключає різні вміння та здібності, в основному творчі: відібрати матеріал, скомпонувати його певним чином, виділити головне, щоб це було цікаво слухачам і в той же час не перевантажено інформацією.

 При перевірці домашнього завдання зазвичай дуже багато часу йде на відтворення креслень на дошці, пояснення тих фрагментів, які викликали труднощі. Я використовую презентацію для усних вправ. Робота по готовому кресленню сприяє розвитку конструктивних здібностей, відпрацювання навичок культури мови, логіки і послідовності міркувань, учить складанню усних планів вирішення завдань різної складності.

 Можна запропонувати учням зразки оформлення рішень, записи умови завдання, повторити демонстрацію, організувати усне рішення складних за змістом і формулюванні завдань.

Талант вчителя, як майстра, розкривається тоді, коли на кожному уроці йому вдається захопити дитину в світ невідомого, зацікавити його настільки, щоб йому самому захотілося пізнати нове, самому вирішити поставлену перед ним проблему. Отже, не можна заперечувати, що ІКТ - це невід'ємна частина сучасного уроку. Мій досвід використання комп'ютера на уроках фізики показав, що на таких уроках діти більш активні, змінюється ставлення до роботи навіть у самих проблемних учнів. А від вчителя потрібне вміле використання можливостей ІКТ, ретельне продумування змісту уроку і планування роботи учнів на кожному етапі уроку. Час на підготовку вчителя до уроку з використанням ІКТ безсумнівно збільшується на першому етапі. Але поступово накопичується досвід і методична база, що значно полегшує підготовку уроків надалі.

Впровадження компетентнісного підходу в практику роботи вчителя є необхідним, оскільки дозволяє вирішити найгостріші проблеми які виникають у наших учнів при опануванні значного обсягу теоретичних знань, в результаті чого вони відчувають суттєві утруднення в діяльності для вирішення конкретних життєвих завдань, виявляються безпорадними при визначенні життєвих планів, організації власної самоосвіти.

Завдяки використанню ІКТ учні більше цікавляться тим, що відбувається на уроці, активніше працюють і швидше запам'ятовують матеріал, що в свою чергу, не може не відбиватися на результатах. Однак важливо розуміти, що використання ІКТ - це не панацея. Ця технологія не вирішує всіх проблем у вивченні фізики, але безперечно допомагає дітям осягнути цю важку й надзвичайно цікаву науку.

Підводячи підсумок всьому сказаному, хочу ще раз зазначити, що обрані мною технології повинні бути в арсеналі кожного вчителя. Вони дають конкретний результат, а найголовніше, розвивають дитину всебічно, навчають способам освоєння і застосування  знань в повсякденному житті та при продовженні освіти.